Шановні студенти!

До вашої уваги завдання на тиждень дистанційного навчання (19.03.17 – 24.03.17)

1)      Опрацювати теоретичний матеріал.

2)      Переглянути відео-матеріал.

3)      Виготовити ляльку-мотанку за власним задумом.

     

  Оцінка за готовий виріб  -  5 балів

Лялька мотанка – родинний оберіг українців

     Кожна культура має свої власні обереги, традиційні образи та тотеми. Це можуть бути дерев’яні чи кам’яні фігурки, металеві вироби, ляльки і т.д. Одним з найпоширеніший предметів-оберегів на території україни є лялька-мотанка. Така іграшка не просто фігурка для ігор, а справжній амулет та талісман для сімї та її членів. Для різних життєвих ситуацій створювалися відповідні ляльки. Зустрічаються ляльки–обереги для будинку, родинного вогнища, для захисту дітей та господарства від злих сил та лихого ока та багато інших.

      Вчені та дослідники приходять згоди, що перші ляльки-мотанки сповнені оберегового змісту з’явилися приблизно п’ять тисяч років тому.

Головна відмінність мотанки вид звичних ляльок чи ляльок з інших країн – відсутність обличчя. Тобто обриси обличчя на ляльках-мотанках представлені у вигляді переплетень різнокольорових ниток, у вигляді хреста. Це з часів язичництва побутувала думка, що саме через обличчя в ляльку може поселитися душа. Як не дивно, проте такі ж вірування притаманні й іншим культурам, на підтвердження цього факту можна привести як один з прикладів вірування послідовників культу Вуду, де часто застосовують ритуальні ляльки.

   Українці вірили що в ляльці присутній дух роду, який й оберігає членів своєї сім’ї від всіляких негараздів та передає вікову мудрість та знання прийдешнім поколінням

   Правила, традиції та секрети виготовлення таких ляльок передавалися з покоління в покоління, від матері-донці. Доволі довгий час, тай понині в деяких регіонах країни існує звичай на весілля дарувати донці ляльку мотанку. Така весільна лялька стає оберегом для нової сім’ї та їхньої домівки. Подаровану на весілля ляльку молодята зберігали на протязі усього життя.

      На перший погляд може здатися що діти такими іграшками не гралися. Для ігор робили також мотанки, однак коли діти хворіли їм давали нову, спеціально зроблену іграшку. Нова лялька повинна була ввібрати недуг хворої дитина. Після того як дитина з нею пограється її знищували. Також існувала традиція, замість дитини яка вже виросла з колиски класти туди, поки не народиться інша, ляльку-мотанку. Така маніпуляція робилася аби вберегти колиску від нечистої сили, яка могла посилитися там.

     На різдвяні свята виготовляли спеціальні ляльки з зерна, основною метою яких було забезпечити добрий урожай на наступний рік. Загалом можна виділити три великі групи ляльок мотанок: лялька-немовля, лялька-берегиня, та лялька-наречена. Мотанки-немовлята виготовлялися схожими на малих дітей в пелюшках їх клали в люльки та колиски до дітей аби оберігати сон та здоров’я малят. При виготовленні берегині в неї вкладали монети, вовну, зерно аби вберегти домівку та сім’ю від нещасть та привабити достаток та процвітання. �ля ляльку молодята зберігали на протязі усього життя.

Основне ж завдання мотанки-нареченої було вберегти молоду дівчину від пристріту, зурочення та допомогти знайти справжнє кохання та сімейне щастя. Така лялька ошатно одягалася та прикрашалася, символізуючи тим самим придане дівчини.

     В різних куточках країни мотанки робили з різних матеріалів і з сіна чи соломи, і зі шматочків тканини, з ниток. Спосіб виготовлення таких іграшок доволі простий: обраний матеріал просто перекручували та перев’язували, так щоб він став схожим на хрестоподібний силует людини. Ляльки мотанки в залежності від призначення могли бути гарно одягненими, з дотриманням всіх особливостей народного вбрання, а могли бути взагалі без вбрання. В давнину такі ляльки робили повсюди приємно що в наші дні ця традиція відроджується. придбавши таку ляльку можна не просто оздобити інтер’єр, а й отримати справжній оберег для родини. Також така лялька мотанка-стане гарним подарунком до урочистостей.

отовленні берегині в неї вкладали монети, вовну, зерно аби вберегти домівку та сім’ю від нещасть та привабити достаток та процвітання. Ляляльку молодята зберігали на протязі усього життя.

Увага! Дистанційний тиждень!

Завдання для студентів групи 3-АД.
1. Познайомитись з теоретичним матеріалом
2. Переглянути відеофрагменти
3. Вправлятись з умінням набирати довільну кількість петель на спиці
4. Розробити схему в'язання шарфа платочною в'язкою (на 20 петель)
5. З'вязати зразок довжиною 10 см
6. Перевірка виконаної роботи буде здійснена на наступному уроці. Бажаю успіхів!

Тема. В'язання спицями. Прості прийоми вязання. Читання схем. 

Основні види петель

Для того щоб осягнути ази в'язання, потрібно освоїти всього три види основних петель: лицьову, виворітну і накид. Все розмаїття візерунків виконується саме з них у різному їх поєднанні і варіантах виконання. Розглянемо загальноприйняте позначення на прикладі таблиці, наведеної нижче.

Кожен вид петель, незважаючи на те що їх всього три, має своє основне призначення. Якщо виворітна застосовується в основному для виконання зворотного боку виробу, або виділення певних елементів, лицьова петля - це основа основ для в'язання спицями. Варіаціями даної петлі вважаються схрещені, проявязанние одночасно дві або три петлі, спущені, витягнуті. Вони можуть мати нахил вправо або вліво, все залежить від складності та симетричності малюнка. І, нарешті, накид - він використовується, коли потрібно додати певну кількість петель, а також для виконання ажурних візерунків.

Лицьова петля

Почнемо з розгляду найпростішого і популярного виду петель - лицьових. Цей вид вважається найпоширенішим, тому що саме з лицьовими петлями виконується величезна кількість варіантів, які і дають можливість отримати таку різноманітність візерунків. Вони використовуються при виконанні найпростіших варіантів: для панчішного або хусткового в'язання, а також для створення особливо складних малюнків.
Яким би складним не здався візерунок на перший погляд, повторивши його виконання кілька разів поспіль, подальшу роботу можна здійснювати буквально на інтуїтивному рівні. Хоча практично скрізь позначення петель при в'язанні спицями є аналогічним, деякі нюанси все ж варто пам'ятати.
Приступаючи до в'язання нового, малознайомого візерунка, в'язальниця виконує невеликий зразок. Він допоможе розрахувати необхідну кількість петель для вироби, а також дозволить зрозуміти техніку виконання малюнка. Лицьова петля, як правило, позначається вертикальною рискою або порожньою кліткою.

Варіанти в'язання лицьових петель

Як зазначалося вище, існують різні варіанти поєднання основних петель при в'язанні спицями. Схеми візерунків іноді містять позначення, відмінні від перерахованих вище.

Наприклад, якщо малюнок припускає нахил петель вправо або вліво, тоді основні петлі пров'язуються за деякими правилами. Техніка їх в'язання буде дещо відрізнятися.